Для студентів ІІ курсів!!!

                                             ПРИКМЕТНИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ 

* Переписати речення, вказати прикметники. Визначити рід, число та відмінок кожного з прикметників. Підкреслити члени речення. Яким членом речення є кожен з прикметників?

Сосновий ліс перебирає струни над берегами вічної ріки. Після дощів смарагдова діброва. І смужка сонця тонко пурпурова далекий обрій пензликом торка. Красива осінь вишиває клени червоним, жовтим, срібним, золотим.

З творів Л. Костенко.

ЯКІСНІ, ВІДНОСНІ ТА ПРИСВІЙНІ ПРИКМЕТНИКИ

* Прочитати народні прислів'я, вказати в них прикметники. Які з прик метників означають приналежність людині або тварині? Які - ознаку предмета за відношенням до інших предметів? Які - ознаку предмета, що може виражатися більшою чи меншою мірою?

Материн гнів, як весняний сніг: рясно випаде, та скоро розтане. Часом б’ють Хому за Яремину вину. З дурної голови на людську. Не такий страшний вовк, як його малюють. Пізнають вовка і в овечій шкурі.

Народна творчість.

* Подані прикметники записати в три колонки: якісні, відносні та присвійні.

Розумний, охайний, шкільний, зимовий, Оксанин, батьків, дерев’яний, порядний, дідусів, мідний, український, лагідний, Петрів, козацький, сміливий, домашній, широкий, учнів, учнівський, батьківський, вовчий, спортивний, солдатський, тижневий, червоний, сусідчин, сусідський.

* До поданих прикметників дібрати антоніми.

Сільський, осінній, холодний, гарний, ранковий, хворий.

*Пояснити значення кожного з поданих фразеологізмів.

Лебедина пісня; китайський мур; потьомкінські села; пенелопина вірність; сізіфова праця; ахіллесова п’ята; троянський кінь; сфінксова загадка; крокодилячі сльози; геростратова слава.

Записати в конспект!!!

ПОВНІ І КОРОТКІ ФОРМИ ПРИКМЕТНИКІВ

Короткі прикметники творяться від окремих повних якісних прикметників чоловічого роду називного відмінка шляхом відкидання закінчень: радий - рад, зелений - зелен, золотий - золот. В основах прикметників при збігові двох приголосних з’являється вставний голосний е (повний - повен, потрібний - потрібен) або ї (достойний - достоїн).

Короткі прикметники вживаються нарівні з повними, але з певними обмеженнями. Якщо повні прикметники не регламентовані стилем, то короткі форми вживаються переважно в розмовному мовленні, поезії і народній творчості: І шумить, і гуде, дрібен дощик іде. (Нар. творч.)

Короткі прикметники мають форму тільки називного відмінка однини, повні ж змінюються за відмінками й числами.

Повна форма прикметників має два різновиди: стягнена: широкий, широка, широке, широкі і нестягнена: широкая, широкеє, широкії, використання якої обмежене поетичним мовленням: Стоїть гора високая. (Л.Глібов.)